Видатні вчені-інформатики

         Видатні інформатики

            Чарльз Беббідж 

Англійський математик і економіст, винахідник першоїобчислювальної машини з програмним управлінням, принципи якої на ціле століття випередили науку і техніку, а в наш час знайшли втілення в ЕОМ.

Математичні дослідження Чарлза Бебіджа сприяли зародженню англійської алгебраїчної школи. Його економічні роботи отримали високу оцінку Карла Маркса. Таблицями Бебіджа користувалися страхові товариства Європи.

                 

               Норберт Вінер

В 18 років Норберта Вінера зараховано доктором наук за фахом «математична логіка» в корнельському і гарвардськомууніверситетах. У дев'ятнадцятирічному віці доктор Вінер був запрошений на кафедру математики массачусетського технологічного інституту.

«Кібернетика» Вінера побачила світ в 1948 році. Повна назва головної книги Вінера виглядає таким чином «Кібернетика, або управління і зв'язок в тварині і машині».

         Дуглас Енгельбарт

У 1967 році Енгельбарт подав заявку на патент (отримавши його в 1970) для пристрою, що складався з дерев'яного корпусу з двох металевими коліс (патент 3541541), що він розробив спільно з Біллом Інгліш кількома роками раніше. У патенті пристрій описується як «індикатор XY положення для системи відображення». Пізніше Енгельбарт з'ясував, що це пристрій одержав прізвисько «миша», тому що шнур, що виходив з його задньої частини, був схожий на хвіст миші.

                  

         Микола Матюхін

Видатний вчений у галузі обчислювальної техніки і конструктор спеціалізованих ЕОМ для систем протиповітряної оборони (ППО). Він був одним з найбільш яскравих представників інженерної школи І. С. Брука, провідним розробником перших ЕОМ М-1 і М-3, які були створені лабораторією І. С. Брука в Енергетичному інституті АН СРСР.

Вільям Генрі (Біл) Гейтс (ІІІ) 

1975 року Ґейтс спільно з Полом Алленом заснував компанію «Micro-Soft», пізніше названу «Microsoft Corporation».

Білл Ґейтс дає одинадцять правил задля досягнення успіху. На думку Ґейтс, надмірний оптимізм і політкоректність грають з молодими людьми злий жарт, формуючи далеке від реальності сприйняття світу, що неодмінно призводе до невдач у майбутньому дорослому житті.

             Едсгер Дейкстра   

 Дейкстра брав активну участь у розробці мови програмування АЛГОЛ, написав перший компілятор для АЛГОЛ-60. У своїй діяльності по розвитку концепції структурного програмування активно виступав за відмову від goto.

Едсгер вивчав у Лейденському університеті теоретичну фізику, та згодом усвідомив, що більше зацікавлений комп'ютерними науками.
   Широко відомий також алгоритм Дейкстри знаходження найкоротшого шляху у графі.

             Джон Маккарті   

 Маккарті вперше використав математичну логіку в штучному інтелекті. В 1958 він запропонував advice taker, який надихнув пізніші роботи над питаннями-відповідями та логічним програмуванням. Базуючись на лямбда численні, Lisp швидко став мовою програмування номер один у галузі штучного інтелекту після його публікації в 1960. Він надихнув на створення проекту MAC в MIT, але залишив MIT заради Стенфордського університету у 1962, де допоміг заснувати Стенфордську лабораторію штучного інтелекту, яка протягом багатьох років залишалась дружнім суперником проекту MAC.

           Лінус  Торвальдс   

Досвідчений програміст, і природно спеціалізується в інформатиці. У 1990-му він відвідує перше заняття з навчання мови програмування C, який він скоро буде використовувати для створення ядра Linux. 

ОС навіть не була настільки розвиненою, щоб використовувати переваги настільки крутого чіпа Intel 386, і Лінус Торвальдс вирішує, що буде використовувати багато більш потужну і стійку ОС UNIX, до якої він звик ще з університетським комп’ютерів.

       

               Сергій Лебедєв

Створив наукову школу в галузi суперкомп'ютерiв та спецiалiзованих обчислювальних машин для управління системами реального часу і обгрунтував основний напрям розвитку комп'ютерів цих класів — розпаралелювання обчислювального процесу.

Пiд керiвництвом С. О. Лебедєва було розроблено та створено 15 типiв комп'ютерiв.

                Ларі Пейдж   

Один з творців пошукової системи Google і президент із продукції компанії Google Inc.

Видатний вчений у галузі обчислювальної техніки і конструктор спеціалізованих ЕОМ для систем протиповітряної оборони (ППО). Він був одним з найбільш яскравих представників інженерної школи.

                 Ісаак Брук   

Російський вчений, винахідник, один з основоположників вітчизняної обчислювальної техніки, засновник і перший директор Інституту електронних керуючих машин АН СРСР.

Прийшов до висновку про необхідність створення електронних цифрових обчислювальних машин (ЕЦОМ) для отримання необхідної точності обчислень.

               

                    Сергій Брін

Необхідний для роботи пошукача сервер з вінчестерами загальним обсягом 1 терабайт (1024 гігабайт) розташовувався прямо в кімнаті Бріна в університетському гуртожитку. 

В основі BackRub лежала принципово нова система інтернет-пошуку, коли всі численні знайдені за запитом сторінки ранжирувалися за кількістю посилань на них інших сторінок. Таким чином, нагорі виявлялися найбільш затребувані документи.

               Андрій Єршов

Завдяки унікальним здатностям наукового передбачення, А. П. Єршов одним перших у країні усвідомив ключову роль обчислювальної техніки в прогресі науки й суспільства й з початку 80-х рр. почав активно займатися педагогічною діяльністю, спрямованою на просування програмування, а потім й інформатики в систему освіти, а також масову свідомість.

              Іван Сергієнко

    Вчений у галузі інформатики, обчислювальної математики, системного аналізу і математичного моделювання. Академік Національної академії наук України (1988), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії СРСР (1981), УРСР (1972) і України (1993, 1999) в галузі науки і техніки.

Зацікавився проблемою автоматизації процесів обробки та аналізу даних математичними методами, передусім методами теорії імовірностей і математичної статистики. 

         Катерина Ющенко

    Катерина Ющенко запропонувала (1956-1957) та реалізувала (1959-1969) на всіх вітчизняних ЕОМ першу мову програмування високого рівня – «Адресну мову», що включала засоби, які тільки через десятиліття з'явилися в інших мовах програмування, і вплинула на архітектуру  ЕОМ «Київ», «Дніпро» тощо. 

      За сорок рокiв роботи в Iнститутi кiберенетики iм.В.М.Глушкова Нацiональної академiї наук України нею створена широковiдома в Українi i за кордоном наукова школа теоретичного програмування.